lidiya_nic в Борис Филатов - синагога Днепропетровска, про убийство Калашникова (жиды на русском у них говорят )
Оригинал взят у ivan_911 в Про терориста-бандерівця (це комплімент) Філатова
Про вбивство Калашникова:
Як все-таки Чудово жити в демократичній європейській правовій державі, де депутат Верховної Ради дозволяє собі таке! :)
Бори́с Альбе́ртович Філа́тов (* 7 березня 1972, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — український журналіст, адвокат, бізнесмен. Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, позафракційний.
ivan_911 в Про терориста-бандерівця (це комплімент) ФілатоваПро вбивство Калашникова:
Як все-таки Чудово жити в демократичній європейській правовій державі, де депутат Верховної Ради дозволяє собі таке! :)
Бори́с Альбе́ртович Філа́тов (* 7 березня 1972, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — український журналіст, адвокат, бізнесмен. Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, позафракційний.
4 березня 2014 призначений заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації з внутрішньої політики.[1]
6 листопада рішенням Центрвиборчкому України був визнаний переможцем на виборах у 27 одномандатному виборчому окрузі (Дніпропетровськ). [2]
Лікбез:
Атентат (нім. Attentat — замах на вбивство) — один з терористичних методів діяльності УВО та ОУН (поряд з саботажами та ексами). Атентати являли собою убивства відповідальних за антиукраїнські дії чиновників або українців, що пропагували угодовство (лояльне ставлення до окупаційної влади).
Одна з жертв атентату (теракту):
Євме́ній Са́бов (1 жовтня 1859, Верб'яж, тепер Воловецького району Закарпатської області — 1 листопада 1934 м. Севлюш, тепер Виноградів Закарпатської області) — греко-католицький священик і русофільський діяч на Закарпатті.
Літературна діяльність Сабова розпочалася виданням посібника «Русская граматика и Читанка літературного язика Угро-Русских» (1890). В 1891 році викладав молитовник для дітей «Ангел-Хранитель». Тоді ж вийшла і його «Хрестоматія», а в 1894 році «Церковнословянская грамматика» угорською мовою (1894). Проводив значну громадсько-культурну роботу. Його статті до різних свят друкувалися в багатьох газетах і журналах.
Автор підручників:
«Русская грамматика и читанка к изучению литературного языка угрорусских»
«Церковно-славянская грамматика»
«Хрестоматия церковно-славянских и угрорусских литературных памятников…» (1893)
«Грамматика русского языка» (1924)
«Очерки литературной деятельности и образования карпаторуссов» (1925).
Відстоював лінію відрубного місцевого варіанту літературної мови, спертого на язичіє, російську мову і закарпатські говірки. Граматика і правопис (рос. етимологічний) Сабова були ухвалені угорським урядом для шкіл, вона теж була урядовим підручником руської мови в усіх українських школах Пряшівщини.
Як культурний діяч, Сабов брав участь в освітньо-видавничому товаристві «Уніо», був співзасновником газети «Наука», а по першій світовій війні — Общества ім. О. Духновича (від 1923 його досмертний голова); редагував журнал «Карпатскій СвЂтъ» та ін. У міжвоєнні роки Сабов був найвпливовішою особою русофільського табору на Закарпатті. Для пропаганди своїх ідей «Общество», яке очолював Сабов, 9 жовтня 1932 року організувало в Мукачеві «Всенародный Карпаторусский Конгрес», який пройшов під лозунгами: «Да живет русский язык! Долой украинцев!»
У Виноградові на парафіяльному будинку є меморіальна таблиця, на якій написано: «В цьому будинку жив священик Сабов Євменій Іванович (01.Х.1859 — 01.ХІ.1934). З 1898 року греко-католицький священик м. Севлюш, з 1917 року архідиакон Угочанський, просвітитель, публіцист, письменник і відомий русинський діяч». Вона викликає дискусії в місцевої громадськості.
6 листопада рішенням Центрвиборчкому України був визнаний переможцем на виборах у 27 одномандатному виборчому окрузі (Дніпропетровськ). [2]
Лікбез:
Атентат (нім. Attentat — замах на вбивство) — один з терористичних методів діяльності УВО та ОУН (поряд з саботажами та ексами). Атентати являли собою убивства відповідальних за антиукраїнські дії чиновників або українців, що пропагували угодовство (лояльне ставлення до окупаційної влади).
Одна з жертв атентату (теракту):
Євме́ній Са́бов (1 жовтня 1859, Верб'яж, тепер Воловецького району Закарпатської області — 1 листопада 1934 м. Севлюш, тепер Виноградів Закарпатської області) — греко-католицький священик і русофільський діяч на Закарпатті.
Літературна діяльність Сабова розпочалася виданням посібника «Русская граматика и Читанка літературного язика Угро-Русских» (1890). В 1891 році викладав молитовник для дітей «Ангел-Хранитель». Тоді ж вийшла і його «Хрестоматія», а в 1894 році «Церковнословянская грамматика» угорською мовою (1894). Проводив значну громадсько-культурну роботу. Його статті до різних свят друкувалися в багатьох газетах і журналах.
Автор підручників:
«Русская грамматика и читанка к изучению литературного языка угрорусских»
«Церковно-славянская грамматика»
«Хрестоматия церковно-славянских и угрорусских литературных памятников…» (1893)
«Грамматика русского языка» (1924)
«Очерки литературной деятельности и образования карпаторуссов» (1925).
Відстоював лінію відрубного місцевого варіанту літературної мови, спертого на язичіє, російську мову і закарпатські говірки. Граматика і правопис (рос. етимологічний) Сабова були ухвалені угорським урядом для шкіл, вона теж була урядовим підручником руської мови в усіх українських школах Пряшівщини.
Як культурний діяч, Сабов брав участь в освітньо-видавничому товаристві «Уніо», був співзасновником газети «Наука», а по першій світовій війні — Общества ім. О. Духновича (від 1923 його досмертний голова); редагував журнал «Карпатскій СвЂтъ» та ін. У міжвоєнні роки Сабов був найвпливовішою особою русофільського табору на Закарпатті. Для пропаганди своїх ідей «Общество», яке очолював Сабов, 9 жовтня 1932 року організувало в Мукачеві «Всенародный Карпаторусский Конгрес», який пройшов під лозунгами: «Да живет русский язык! Долой украинцев!»
У Виноградові на парафіяльному будинку є меморіальна таблиця, на якій написано: «В цьому будинку жив священик Сабов Євменій Іванович (01.Х.1859 — 01.ХІ.1934). З 1898 року греко-католицький священик м. Севлюш, з 1917 року архідиакон Угочанський, просвітитель, публіцист, письменник і відомий русинський діяч». Вона викликає дискусії в місцевої громадськості.
01.06.1930 р. — убивство одного з лідерів закарпатських москвофілів Євменія Сабова, вчинене молодим націоналістом Федором Тацинцем в Ужгороді
за що убили? та мабуть за "москвофільство"
демократія-с!
ето піздєц, дорогіє товаріщі
